Віддалені наслідки Чорнобильської аварії

Аварія на Чорнобильській АЕС в 1986 р. була найважчою в історії світової атомної промисловості і супроводжувалась безпрецедентним викидом радіонуклідів у довкілля. Ця аварія мала величезні довготривалі наслідки для здоров’я населення Білорусі, України та Росії, для довкілля Європи, а також економічні і соціальні наслідки для всього світу. Через більше ніж чверть століття після аварії люди в найбільш постраждалих країнах все ще потребують чіткого наукового пояснення її наслідків і отримання рекомендацій на майбутнє.

Окрім гострої променевої хвороби в 1986 р. (див. Ранні наслідки) у віддалені терміни аварійні робітники зазнавали численних проблем зі здоров’ям, особливо погіршували якість їх життя наслідки променевих опіків шкіри і виниклі катаракти.

Рак щитоподібної залози у дітей і підлітків, викликаний випадінням радіоактивного йоду, є одним із основних наслідків аварії для здоров’я населення. Ця важка хвороба розвинулась із початку 1990-х років у декількох тисяч із 18 мільйонів дітей і підлітків, що проживали в Білорусі, Україні і чотирьох областях Росії. У більш ніж 99% цих осіб захворювання було вчасно діагностовано і вилікувано. Можна очікувати появу нових випадків пост-чорнобильського раку щитоподібної залози, хоча кількісно оцінити довгостроковий ризик досить важко.

У ліквідаторів чорнобильської аварії, які отримали більш високі дози опромінення, ніж населення, протягом першого десятиліття після аваріїї була підвищена захворюваність на лейкемію (рак крові) і катаракту (помутніння кришталика ока).

Інших соматичних захворювань, що могли б бути викликані чорнобильською радіацією, ні у населення, ні у ліквідаторів, сучасними науковими методами за більше ніж 25 років інтенсивних спостережень не виявлено. Тим більше уже давно не йде мова про масову захворюваність населення, обумовлену радіацією (крім раку щитоподібної залози у дітей і підлітків, див. вище). Вивчення медичних наслідків чорнобильської аварії продовжують вчені національних інститутів і міжнародні групи вчених.

Як у населення забруднених територій, так і у ліквідаторів, з роками розвинулись психологічні проблеми від пережитого стресу. До них належать «комплекс жертви», перебільшені побоювання за здоров’я, настрій пригніченості та залежності від зовнішніх обставин, втрата ініціативи та ін. Це нерідко виражається у зловживанні алкоголем і тютюном, що призводить до погіршення здоров'я.

Основні екологічні наслідки аварії - наявність в біосфері великої кількості радіоактивного цезію-137. У ряді районів Білорусі, України та Росії, а також в інших країнах Європи (Велика Британія, арктичні країни) досі вимагається моніторинг сільськогосподарських і природних продуктів на предмет їх придатності в їжу. В окремих районах Білорусі, України та Росії продовжується застосування захисних заходів у тваринництві для зниження вмісту цезію-137 в продукції.

У ранній період після аварії високі рівні радіації в зоні відчуження призвели до загибелі рослин і тварин на частині прилеглої до АЕС території і до генетичних ефектів (див. Ранні наслідки). Однак з роками ці наслідки практично зникли, і в даний час в зоні відчуження, звідки давно виселені люди, біота процвітає.

В результаті аварії на Чорнобильській АЕС та вжиття заходів з ліквідації її наслідків Радянський Союз і три держави-спадкоємці - Україна, Росія і Білорусь, зазнали величезних економічних втрат. Серед них - вихід з ладу енергоблоку, а потім і закриття всієї АЕС, витрати на ізоляцію аварійного реактора та очищення проммайданчика, на дезактивацію населених пунктів, заходи захисту населення, будівництво і переселення, соціальний захист населення і охорона здоров'я та ін. Постраждала і місцева економіка через радіологічні обмеження і «клеймо Чорнобиля». Ці витрати лягли важким тягарем на економіку трьох країн.

У світі на два десятиліття відбулося замороження розвитку атомної енергетики, яке припинилося лише недавно. В даний час багато заборон скасовано, тому що в умовах дефіциту джерел енергії заміни атомній енергетиці практично немає.

Важливим соціальним наслідком чорнобильської аварії було вимушене переселення понад 300 тисяч осіб в 1986-1990 рр. в екологічно «чисті» райони, що супроводжувалося розривом соціальних зв'язків і руйнуванням місцевих громад. Серед населення, що залишилося в «забруднених» районах, виявилася сильно змінена демографічна структура, спричинена переважним від'їздом молодих сімей, та розвинулося безробіття через руйнування економіки. У цих, раніше успішних, а тепер економічно депресивних районах потрібні значні зусилля з реабілітації.


Автор: host
Опубліковано: 10.04.2013
Кількість переглядів: 2791

Назад