Самопоселенці

Самопоселенці
 

На території зони відчуження і переданої до неї частини території зони безумовного (обов'язкового) відселення проживання заборонено законом, але там живуть люди, переважно ті, що повернулися до своїх домівок. Їх небагато. Їх називають самоселами або самопоселенцями. Самі ж вони воліють називати себе місцевими жителями.

За оцінками експертів у 1986-1987 рр. до чорнобильської зони повернулися близько 1200 осіб, які були евакуйовані з різних населених пунктів цієї зони. В наступні роки кілька разів держава вживала заходів з метою виконання приписів законів і виселення цих людей за межі зони відчуження, але зрештою було вирішено не застосовувати силу до тих, хто відмовився відселятися. Це невелике число переважно літніх людей. На початок 2007 року їх було, за даними Адміністрації української зони відчуження, 314 осіб з середнім віком понад 63 роки. За станом на осінь 2017 року загальна кількість самоселів на території зони відчуження становила біля 140 осіб. З них біля 80 осіб мешкали в м. Чорнобилі, решта – у селах південної і західної частини зони відчуження. Значна їх частина – це люди віком біля 80-ти років. Невелике число людей проживають і в білоруській частині.


Картосхема розташування населених пунктів на території Чорнобильської зони відчуження, в яких живуть "самосели"
Картосхема розташування населених пунктів
на території Чорнобильської зони відчуження,
в яких живуть "самосели"
(фото з www.chornobyl.in.ua)

«Самосели» розселені по декільком населеним пунктам в найменш забрудненій частині зони відчуження. Головним джерелом їх існування є присадибне господарство, збір грибів, ягід, риболовля, і, іноді, полювання. Дози опромінення залежать від режиму поведінки та раціону харчування, але в будь-якому разі вони або менше фону, або можуть перевищувати природний фон в рази, але не в десятки разів. Тобто реальної небезпеки для здоров'я самоселів радіація не створює.

Це не дивно. Ще в серпні 1986 року було ухвалено рішення після будівництва саркофага повернути евакуйованих жителів 27 сіл в південній і західній частинах зони відчуження. Там забруднення ґрунту було середнім, і безпечне проживання людей можна було забезпечити. На основі радіологічних міркувань південно-західна частина зони вже сьогодні може використовуватися. Проте, насправді, правові обмеження, відсутність інфраструктури, яка була зруйнована за час після аварії, економічні й соціально-психологічні чинники роблять недоцільною її реабілітацію.

Підприємства зони відчуження надають допомогу самоселам у їх нелегкому житті. В структурі ДП «Центр організаційно-технічного й інформаційного забезпечення» створена група по роботі з самопоселенцями. В їх хатах є електрика, воду беруть із колодязів у дворах. Раз на місяць листоноша привозить їм пенсію, а також приїжджає автолавка з продуктами, де вони купують, переважно, хліб і крупи. За заявками групи по роботі з самопоселенцями здійснюється доставка скрапленого газу. Видатки на життєзабезпечення самопоселенців здійснюються за рахунок коштів підприємств, одержаних від господарської діяльності  (не бюджетні кошти).

Часті гості у чорнобильських самоселів – туристи з-за кордону. Гостинці привозять, а самосели їх частують місцевими наїдками... та й не тільки.

У рідних домівках, переконують самосели, живеться їм добре. Дошкуляє хіба що самотність. Бо туристи туристами, а довкіл на десяток кілометрів місцевих людей не зустрінеш.


Автор: host
Опубліковано: 20.11.2017
Кількість переглядів: 2648

Назад