Чорнобильські території сьогодні і завтра

Чорнобильські території сьогодні і завтра


Сьогодні в межах чорнобильських зон забруднення проживає близько 5 млн. осіб. Ці люди живуть на територіях з різним рівнем забруднення ґрунту радіоактивним цезієм, і отримують різні дози опромінення.

Більша частина - 85% - проживають на слабозабруднених територіях.

У районах із середнім рівнем забруднення живуть 11%. Тут дози в перший рік перевищували природний фон не більше, ніж в 2 рази.

У сильно забруднених районах живуть менше 4% всіх жителів чорнобильських територій. Тут у перший місяць у багатьох людей, особливо у дітей, відбулося накопичення радіоактивного йоду в щитоподібній залозі. Дози опромінення цього органу були досить високими, і через кілька років вони призвели до збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози (див. матеріали ВООЗ).

Дози опромінення для всього тіла могли, у виняткових випадках, перевищувати природний фон до 160 разів. Такі дози можуть підвищити ймовірність виникнення раку протягом життя, але дуже неістотно (максимум на 3-4%). Максимальні дози були отримані жителями в перший рік після аварії. Завдяки контрзаходам в сільському господарстві щорічні дози опромінення вдалося знизити в 2 рази.

У 90% випадків дози у жителів сильно забруднених територій були набагато нижче рівнів, при яких можуть виявлятися негативні наслідки для здоров'я. Зараз річні чорнобильські дози можна порівняти з рівнем природного фону, і небезпеки вони не являють. Але у деяких категорій сільського населення індивідуальні дози можуть перевищувати референтний рівень.

Залишаються зони відчуження і обов'язкового відселення, де проживання заборонено законом, але де живуть самосели. Це невелике число переважно літніх людей. Невелике число людей проживають і в білоруській частині. «Самосели» розселені по декільком населеним пунктам в найменш забрудненій частині зони відчуження. Докладніше про радіологічні умови їх проживання див. в статті «Самосели»

В цілому по чорнобильських територіях для 98% жителів "аварійні" дози зараз не перевищують референтного рівня. Місцева сільгосппродукція також відповідає санітарним нормам. З радіологічної точки зору ситуація тут повністю нормалізувалася. Відповідно, віднесення різних населених пунктів до тієї чи іншої зони забруднення має бути переглянуто і приведено у відповідність до існуючих доз опромінення. В Україні досі цього зробити не вдалося з ряду причин, насамперед економічного та соціально-психологічного характеру (докладніше про це в доповіді ПРООН "Стратегія відродження", 2002).

Чорнобильська радіація залишається на порядку денному і залишиться на ньому ще кілька десятиліть тільки в дуже обмеженому числі місць на території найзабрудненіших районів Гомельської та Могильовської областей Білорусі, Брянської області Росії, Київської, Житомирської та Рівненської областей України. В основному це раніше виведені з господарського використання території та сільськогосподарські райони з бідними (піщаними і торф'яними) ґрунтами, де спостерігається інтенсивний перехід радіоактивних речовин із ґрунту в рослини.

Застосування тут захисних заходів в обмеженому обсязі дозволить знизити дози до встановленого референтного рівня і виключити підвищене забруднення місцевих продуктів харчування. Мова про такі заходи, як застосування спеціальних сорбентів у тваринництві, годування тварин перед забоєм чистими кормами, внесення добрив на луги і пасовища, збереження служб радіаційного контролю, в яких жителі можуть перевірити лісову продукцію, місцеву рибу і т.п. Жителям рекомендуються прості способи кулінарної обробки (відварювання, засолювання, вимочування та ін), що знижують вміст радіоактивного цезію в грибах, дотримання правил гігієни тощо.

З часом на державному рівні, мабуть, будуть знайдені оптимальні підходи до відродження цих територій з урахуванням їх радіаційної специфіки.

Розглядається можливість реабілітації раніше виведених з господарського використання земель зони обов'язкового відселення. До 2008 року в Україні близько 6 тис. га таких територій повернуті в господарське використання. Майбутнє є і у зони відчуження. На проммайданчику ЧАЕС проводяться роботи з виведення з експлуатації зупинених реакторів, з утилізації радіоактивних відходів тощо.

За білоруським законом велика частина земель в межах зони відчуження не може бути повернута в господарське використання протягом тисячоліття. Але кинуті через сильне забруднення на початку 1990-х сільськогосподарські угіддя можуть у майбутньому повернутися в агропромислове виробництво. Зараз за запитами колгоспів і радгоспів повернуто в користування 16 000 га земель поруч з населеними пунктами.

У Росії також ведуться роботи з реабілітації раніше кинутих земель. До 2015 року на відновлених полях вирощуватимуть зернові і картоплю. Рослинники будуть працювати тут вахтовим методом. З 2015 року заплановано відновлення тваринництва, а з 2025 може початися відновлення населених пунктів. Таким чином, до 2045 року всі покинуті території можуть знову використовуватися, хоча до 2055 буде потрібно застосування різних контрзаходів для зменшення радіоактивного забруднення продукції.

Методи реабілітації виведених із господарського використання земель відомі, вони розвиваються і вдосконалюються. Головними перешкодами на шляху відновлення їх сільськогосподарського використання є зруйнована інфраструктура, деградація цих земель, висока собівартість продукції, громадська думка щодо доцільності виробництва споживчої продукції на чорнобильських територіях і низький ринковий попит на сільськогосподарські товари. Широкомасштабна реабілітація виведених з господарського використання земель стане можливою тільки у разі загального поліпшення економічної ситуації в трьох країнах.


Автор: host
Опубліковано: 20.11.2017
Кількість переглядів: 2307

Назад